Моя зоря спогади

«Шановна пані Тетяно!

Щиро вдячні вам за вашу працю на увічнення світлої пам’яті Юрія Даниліва! Своєю книжечкою ви принесли шану не тільки йому одному, а всім тим, хто згадується у ваших спогадах, хто так чи інакше прилучився до великої справи, – відродження мистецтва бандуристів-кобзарів. До нас ваш твір попав якраз за адресою, бо кобзарська школа в селі Стрітівка збирає по крупиночці відомості про всіх лицарів кобзи-бандури, хочемо відродити славне мистецтво, яке нуртує в надрах українського народу, яке складає невмирущу душу нашої рідної України.

Скаладаємо і вам, люба пані Тетяно, шану за доробок ваш, за доброту і середечність, за прагнення увіковічити сліди праці щедрих душ, самовідданість і жертовність для справи відродження національної культури, мистецтва рідної пісні.

Якби ви були такі добрі та допомогли з нотними матеріалами, репертуар капели «Карпати», заспівала б капела стрітівської кобзарської школи, несучи далі славу тих, хто вклав своє життя у цю справу. Знаю, що це нелегко, бо інші керівники, інші музики там зараз. Але, можливо, вам буде змога, то надішліть нам хоч трохи нот (розкладки для ансамблю бандуристів) пісень із репертуару капели «Карпати».

Ще раз дякуємо за поповнення нашої бібліотеки книжкою про кобзарів-бандуристів.

Наша адреса: 09212 Київська область, Кагарлицький район, село Стрітівка, кобзарська школа.

З повагою заступник директора Антоніна Литвин.

Директор нашої школи Іванова Галина Михайлівна. Наставник школи – Литвин Василь Степанович, бандурист-кобзар, ініціатор створення школи».

 

«14.02.2000. м.Суми.

Вельмишановна пані Тетяно!

Глибоко вдячний вам за книжечку про Юрія Даниліва. Радий, що взялися до такої праці, адже у тих спогадах зафіксовано те, що не зафіксовано ніде. Отже, з часом про Юрія Даниліва могли б залишитися лише принагідні згадки, а потім і зовсім щезнув би слід про нього. Ви ж врятували від забуття пам’ять про нього, висока вам за те честь і шана.

Можете не хвилюватися, книжечка потрапить до надійних рук, насамперед до університетської бібліотеки, а відтак до студентів та викладачів філологічного та музично-педагогічного факультетів, надішлю кілька примірників і до Австралії, де маю знайомих.

Досилаю і вам у дарунок видану мною книжечку про Єгора Мовчана.

Хай вам щастить у праці.

З повагою Мошик».

 

«Шановна пані Тетяно!

Від харківського кобзарського цеху прийміть найщиріші вітання і глибоку вдячність за надіслані книжки «Слід Сінгалевича».

Ваша праця дістала високу оцінку в музичних українських колах Харкова і стала окрасою кількох пересувних виставочок, присвячених традиційній культурі. Всі надіслані примірники розміщені під нашим контролем у бібліотеки міста (в тому числі і бібліотечку кобзарського цеху).

Незважаючи на прискіпливе вивчення спогадів – зауважень від фахівців книжечка не заслугувала, натомість стала вагомим джерелом інформації для харківських спеціалістів, студентів і викладачів про діячів бандурницької справи Західної України (брак якої досить відчутний).

Ще раз прийміь подяку і кобзарський уклін харківської громади! З щирою подякою Кость Черемський. 1 березня 2000 року, м. Харків.».

 

«16.11.2000.

Добрийдень, вельмишановна пані Тетяно!

Пише вам великий грішник з Рівного Грицай Анатолій, якому ви у свій час люб’язно переслали кілька книжечок про Юрія Даниліва.

Ради Бога, вибачайте за таке довжелезне мовчання. Заїдає якось життейська суєта. Отож коротко хоч тепер (сьогодні я собі сказав: годі, далі відтягать відповідь нема куди), про все по порядку.

1) ваш дарунок, як ви зрозуміли, я одержав.

2) щиро вдячний за нього і відразу заспокою вас: він попав у належні руки.

3) вітаю вас з вашою працею. Я ваш однодумець. Нам усім треба берегти пам’ять про усіх діячів кобзарства. Хто ж то зробить, як не ми самі?

4) один екземпляр лишив я собі. Інші роздав зацікавленим особам. Вони, на щастя, є і у нас.

5) прочитаним я був настільки схвильований, що тут же наримував ледь не поему про пана Юрія. Вона така довга, що треба мати час для переписання.

6) 1-го січня 2001 року мені сповниться 70 літ, і весь мій теперішній час іде на підготовку отої оказії.

7) як вона відбудеться, обв’язково перепишу і перешлю вам те свою творіння.

8) бажаю вам всіх благ і тішуся, що є в світі такі небайдужі люди, як ви, і до того ж талановиті. Вітаю!

9) і ще раз пишу, вибачте мені, ради Бога за невчасну подяку.

З повагою Анатолій Грицай. Моя адреса: Рівне…

При нагоді привітайте Жеплинського: то великий чоловік».

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.