Хай зима не остудить серце
Новий час, новий рік, день новий.
А на вулиці прохолодь тиха.
На землі святковій моїй
Ніщо не віщує лиха.
Зима відійшла й за селом
Заховалась в глибокій ярузі.
А в хаті моїй за столом
Сидять усміхнені друзі.
З ними ділю я хліб і сіль,
І свої потаємні мрії,
І зійдуться вони звідусіль
Крізь хуртечі і крізь завії.
Знаю я, не зрадить ніхто,
Не осудить, не насміється.
Загорни щільніше пальто –
Хай зима не остудить серце.
Тільки що та святочна зима?
Заспіваєш – не поговориш.
Я у відчаї не сама,
І у радості друзі поруч.
Бувальщини, небилиці та всякі дурниці
Сова
А вночі літала сова,
Полювала вона на слова.
В неї вуха – немов локатори.
Отакі вони, провокатори.
Хтось щось скаже – вона почує,
Все записує, все фіксує,
Щоб потім донести кому там треба,
Може на мене, а може й на тебе.
Та одна у сови біда –
Про те й говорити шкода.
Вночі літають сичі,
А перевертні сплять уночі.
Чи їх десять, чи їх двадцять п’ять,
Вони вночі п’ють або сплять.
Розважаються з проститутками
І хваляться своїми здобутками.
І хоч претендують на еліту нації,
Вночі їм не до інформації.
Вдень бадьоряться перевертні,
Так за те любить спати сова.
Залишаються непередані
Зафіксовані нею слова.
Я співчуваю сові –
Селяві!
Ой, кум до куми залицявся
Ой, кум до куми залицявся.
Конопельки вже не сіяв, бо боявся.
Мало зілля на собі заборону.
Не хотів він буть порушником закону.
Тільки чим тепер кумі догодити?
Дуже гарна молодичка. Що робити?
«Ти кума, ти душа,
Ти, голубонько моя!
Ти кругом, кумцю,
Ой, та й хороша!»
Ой, кум до куми залицявся.
Як на гріх, в куми комп’ютер поламався.
Зрихтував би кум комбайн або трактор,
А комп’ютер для нього – що реактор.
Кум в комп’ютері не смислить ні бельмеса,
А кума очима водить, як принцеса!
Ходить так і ходить сяк, з вихилясом.
Чи ти, кумо, не здуріла бува часом?
«Ти кума, ти душа,
Ти, голубонько моя!
Ти кругом, кумцю,
Ой та й хороша!»
От колись були часи – просто казка.
Конопельок натіпав – і будь ласка!
Сорочину змайстрував полотняну –
І в куми завоював собі шану.
Горе в кожного своє. Що радіти?
В мене жінка вдома є, є і діти.
Всю зарплату я приношу правдиво,
Потім в жінки собі прошу на пиво.
«Ти кума, ти душа,
Ти, голубонько моя!
Ти кругом, кумцю,
Ой та й хороша!»
Якось суму приховав невелику.
Але жінка все знайшла – от було крику!
– Це ж для чого тобі гроші здалися?
Певно, в тебе коханки завелися.
Я їй клявся і божився – даремне.
Моя жінка має око недремне.
Де заначку заховати – не знаю.
Як на гріх, я партквитка ще не маю.
«Ти кума, ти душа,
Ти, голубонько моя!
Ти кругом, кумцю,
Ой та й хороша!»
Я хотів своїй кумі догодити.
Вже надумав їй мобільний купити.
Подивилася кума мені в очі
І сказала, що вже сенсорний хоче.