Зачерпніть води в долоні!

ЧОМУ ПЛАКАВ ВЕДМЕДИК
У маленької Людмили
Був ведмедик дуже милий.
І чомусь мала Людмила
Над усе його любила.

Лікувала, годувала.
В дитсадок з собою брала,
Клала спати, колисала,
Колискової співала.

Тільки якось для Людмили
Лялечку нову купили.
Лялька гарна, Барбі зветься,
І говорить, і сміється.

Відтепер мала Людмила
Всюди з лялькою ходила –
Аж дівчаток брало зло,
В кого Барбі не було.

Жаль, та дівчинка не бачить,
Що в кутку ведмедик плаче.
От якби він тільки міг,
Він би вийшов за поріг.

Він би в лісі загубився.
Він би в хащі заблудився,
Він би щезнув, він би вмер –
Все одно йому тепер.

Але стало жаль малому
І Людмилку, й свого дому,
І тому чекав терпляче:
Може, дівчинка побачить…

І побачить, і згадає.
Обігріє, заспіває.
Часу дівчинка не має –
Іноземку одягає.

От, якби він не мовчав,
От, якби він закричав…
Та за час, що жив на світі,
Не навчився говорити.

То давайте ми тому
Допоможемо йому,
І Людмилі дружним хором
Скажем: “Сором! Сором! Сором!

Друзів ти нових люби,
Та колишніх не губи.
Бо незчуєшся сама:
Десь були, та вже нема”.

ДВА СОНЕЧКА
Прокидайся, дівчинко,
Дівчинко Мар’янко,
Сонечко в віконечко
Каже: “З добрим ранком!”
Сонечко в віконечко
Кидає промінчик:
Прокидайся, дівчинко, –
Ранок – як гостинчик.

Людям – сонечко одне,
Любе та черлене.
Ви ж послухайте мене:
Сонця два у мене.
Сонця два у мене є,
Я не помилюся.
Друге сонечко моє –
То моя матуся.

В неї очі – промінці,
Теплі і ласкаві.
Ще й усмішка на лиці
Та ще руки жваві.
Сонце з неба утече
Десь за хмару спати,
А матуся довго ще
Світить всім у хаті.

І коли я вже лежу
У своєму ліжку,
Прошу я матусеньку
Почитати книжку.
Берегтиме сонечко
Сон мій аж до ранку:
“Спи, моя ти донечко,
Дівчинко Мар’янко”.
* * *
Тихо плаче сон в колисці,
Що Сашко не хоче спати.
Плаче молоко у мисці,
Бо не хоче кіт хлептати.
І цвіркун тихенько плаче,
Мабуть темряви боїться.
Уві сні собака плаче:
Щось йому недобре сниться.
Я Сашка заколисала,
Молоко став кіт хлептати,
І цвіркун замовк, бо стало
Надворі уже світати.
І собаці я сказала:
“Повернись на другий бік…”
Все замовкло, все затихло,
Тільки сон кудись утік…

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + 14 =