Плітки про зиму

Старий Мороз у зиму закохався,
а та собі все глузувала з нього,
немовби і не бачила нічого,
як догодити їй він намагався.

На вікнах малював казкові квіти
І не жалів ні кришталю, ні срібла…
Зима ж собі втішалася і квітла,
коханий в неї був – холодний вітер.

І з ним вона в танку собі крутилась
і оргії справляла аж до рання,
і шлейф свого святочного убрання
по всій землі безжально розпустила.

І лютував мороз і свою силу
показував на нас, невинних людях –
тиснув, аж замерзало серце в грудях.
Аж що ж зима? Сніжком собі трусила.

Глумилася із лютощів старого,
нові забави з вітром готувала,
і танцювала, наче пустувала.
Була зима. Більш не було нічого.

З новим роком

Ти сидиш, і холоне кава,
і дванадцять пробило давно.
Заглядає доля лукава
в новорічне твоє вікно.
За вікном завірюха сміється,
тоне вулиця у снігах,
коляда з завірюхою б’ється
і, здається, перемага.
Новий рік скріпить чобітками,
на снігу залишає сліди,
ходить разом з колядниками.
Що за свято без коляди?
Відчини і впусти її в хату,
привітай її і зігрій.
З нею зв’язано так багато
ще з дитинства далеких мрій.
Посівальники просяться в хату.
“Сієм, сієм…” Нехай росте…
Отаке воно, дивне свто,
і вигадливе,
і просте.
Ти замислений і тверезий.
Що ж поробиш, такий вже, як є.
Рік Новий на хиткі терези
кида щастя химерне твоє.
Кида щастя й лукаву долю.
Хто кого переважить – дивись.
Не заціплюй уста від болю
і від усміху не кривись.
Пригуби, що ще там лишилось,
випий каву свою до дна.
Видно, так нам обом судилось:
т самотній і я одна.
З Новим роком, мій добрий друже,
з новим щастям, якщо воно є.
Дай нам, Боже, не бути байдужими.
Нумо, вип’ємо кожен за своє.

***
Зіщулилася вікна від морозу,
замерзла пісня, бігши до воріт.
І лютий зупинився на порозі
і січно пильно дивиться у слід.
У вікна заглядає сніговиця,
регоче сніг, сумує самота.
Комусь в цю ніч весна його насниться,
комусь насняться молоді літа.
Я запалю вогонь у своїй хаті,
візьму на руки сонного кота.
Умій серед зими весну чекати –
й кудись у кут відступить самота.
І за вікном затихне завірюха,
розчистить вітер снігові стежки.
Зимову пісню залюбки послухай,
та зовсім скоро прилетять пташки.